Сопду є богом єгипетської традиції.
Владика Сходу, охоронець прикордонних постів і торговельних шляхів. Над східним кордоном, за єгипетськими уявленнями, ширяє Сопду в подобі сокола, і цей образ описано далі.
Сопду – давньоєгипетський бог східної пустелі та східного кордону, Владика Сходу. Він охороняв єгипетські прикордонні пости, бедуїнів і торговельні каравани та вважався переможцем азіатів.
Зафіксований він надзвичайно рано – вже на кістяних пластинах із гробниці царя Джера 1-ї династії, а також у Текстах пірамід. Його культовим центром є Пер-Сопду у Східній Дельті, сучасний Сафт ель-Хінна; на Синаї він мав власне святилище поблизу бірюзових і мідних копалень.
Тип: бог кордону та пустелі Сходу, водночас бог війни
Походження: Стародавній Єгипет, перші свідчення у гробниці Джера (1-ша династія)
Тексти: кістяні пластини 1-ї династії, Тексти пірамід, написи Синаю
Період: від 1-ї династії до Пізнього періоду
Зовнішній вигляд: сокіл із подвійною короною з пір’я або воїн переднеазійського типу
Ланцюг свідчень простягається від кістяних пластин 1-ї династії через Тексти пірамід аж до Пізнього періоду; свято Сопду засвідчене вже в 1-й династії.
Східна Дельта, Синай і східна пустеля: прикордонний простір Єгипту з Передньою Азією, з культовим центром Пер-Сопду.
Добре підтверджено: є окрема монографія Інке В. Шумахер, а також ранньодинастичні свідчення, Тексти пірамід і написи Синаю.
Єгипетською: Сопду – “гострий” або “той, хто на вістрі”; корінь несе також значення “вправний” і “дієвий”. Важливо розрізняти: Сопду не слід плутати з богинею Сопдет (Сіріус), з якою він лише ділить словесний корінь.
Зовнішній вигляд
Сопду постає як сокіл на культовому стандарті з подвійною короною з пір’я і батогом, а починаючи із Середнього царства також як людина з головою сокола. Другий тип зображає його переднеазійським воїном із високою пірчастою короною, поясом шемсет і сокирою – що відображає його прикордонну функцію.
Сфера дії
Сопду є богом східної пустелі та східного кордону, охоронцем прикордонних постів і покровителем бедуїнів і торговельних каравань, водночас богом війни проти азіатів. У Текстах пірамід він захищає зуби померлого царя; в астральному вимірі він є богом сонця Сходу та Венерою – ранковою зорею.
Найважливіші аспекти бога кордону – стислий огляд.
Суто єгипетський бог із культовою батьківщиною в регіоні Мемфіса; азійська воїнська іконографія відображає прикордонну функцію, а не походження.
Прикордонні пости, бедуїни й торговельні каравани: усі, хто охороняв східний кордон або перетинав східну пустелю, перебували під захистом Сопду.
Сокіл на культовому стандарті з подвійною короною з пір’я і батогом, людина з головою сокола або переднеазійський воїн із пірчастою короною, поясом шемсет і сокирою.
Захист східного кордону та торговельних шляхів, бог війни проти азіатів; у Текстах пірамід – охоронець зубів померлого царя.
Головний храм – Пер-Сопду у Східній Дельті; на Синаї – власне святилище у Серабіт ель-Хадімі, а також напис у Ваді Магара поблизу копалень.
Не ідентичний богині Сопдет (Сіріус), попри спільний словесний корінь; натомість тісно пов’язаний із Гором як Гор Сходу.
Ім’я Сопду означає “гострий” або “той, хто на вістрі”; корінь несе також значення “вправний” і “дієвий”. Сопду засвідчений дуже рано – на кістяних пластинах із гробниці царя Джера 1-ї династії – і з’являється у Текстах пірамід. Його культовий центр – Пер-Сопду, сучасний Сафт ель-Хінна у Східній Дельті.
Його прикордонна функція сягала аж до Синаю: там він мав власне святилище у Серабіт ель-Хадімі, а його ім’я фігурує в написі з Ваді Магара, що підтверджує його зв’язок із бірюзовими та мідними копальнями. Від богині Сопдет (Сіріус), з якою він поділяє лише словесний корінь, його завжди слід відрізняти.
Основна монографія розглядає Сопду як суто єгипетського бога, культова батьківщина якого лежала в регіоні Мемфіса; азійська іконографія відображає його прикордонну функцію, а не походження.
З релігієзнавчого погляду Сопду є доброзичливим богом-охоронцем східного кордону. Важливі уточнення: він не є тотожним богині Сопдет (Сіріус), попри спільний словесний корінь; він не є чужоземним запозиченим богом; засвідченими є передусім епітети “Владика Сходу” та “чужоземних країн”.
Головний храм Сопду – Пер-Сопду у Східній Дельті. На Синаї він мав власне святилище у Серабіт ель-Хадімі, безпосередньо поряд із святилищем Хатхор, а його ім’я фігурує в написі з Ваді Магара, що підтверджує його зв’язок із бірюзовими та мідними копальнями. Про глибину його культу свідчить свято Сопду, засвідчене вже в 1-й династії.
Хто такий Сопду?
Давньоєгипетський бог східної пустелі та кордону, Владика Сходу. Він охороняв прикордонні пости, бедуїнів і торговельні каравани та вважався переможцем азіатів.
Чи є Сопду тим самим, що й Сопдет?
Ні, це різні божества зі спільним словесним коренем; Сопдет є Сіріусом.
Де його вшановували на Синаї?
У власному святилищі в Серабіт ель-Хадімі поряд із святилищем Хатхор; крім того, його ім’я фігурує в написі з Ваді Магара.
Додаткові довідкові видання наведено у списку літератури.
Як єгипетський бог кордону та Владика Сходу, Сопду стояв там, де Єгипет був найвразливішим: на порозі східної пустелі, над торговельними шляхами і копальнями Синаю.
Проти її впливу міжкультурна традиція називає такі засоби захисту:
Порівняти в компасі захисту →Рекомендовані засоби захисту
Найпростіший засіб захисту в цій колекції: 41 шар із справжнього золота 999, платини, срібла та кремнію, виготовлений у Ruhla/Thüringen. Не потребує активації, не прив'язаний до жодної особи і діє в радіусі близько 50 метрів, навіть без носіння.
Споріднені істоти

Думузі (Таммуз) - шумерський бог-пастух і коханий Інанни. Вмираючий і воскресаючий бог рослинност...

Марія Макілінг, дівата і охоронниця гори Макілінг. Походження, доколоніальна назва Діан Масаланта...

Лісовий бог Тапіо, водне божество Агті та світ духів-хальтія з Калевали: фінська міфологія з релі...

Vesihiisi - злісний водяний демон фінської традиції. Походження в системі Гіісі, вплив і засоби в...

Писемна традиція про Дагду сягає кількох століть у минуле

San Phra Phum - таїландський будиночок духу господаря землі. Походження, культ та релігієзнавча к...