Кайкіас є богом грецької традиції.
Холодний північний схід, що висипає щит, повний граду.
Кайкіас (лат. Caecias) – грецький бог холодного північно-східного вітру. На Вежі вітрів в Афінах він висипає щит, повний градин; він приносить холодні, градоносні літні бурі.
Для допоміжного вітру Кайкіас засвідчений порівняно добре: Арістотель і Теофраст згадують його, а Арістотель передає прислів’я про те, що Кайкіас притягує до себе хмари. Проте власної міфології чи культу він не має.
Тип: бог холодного північно-східного вітру
Походження: грецький культурний простір, троянда вітрів античної метеорології
Тексти: Арістотель (Meteorologica), Теофраст, Вітрувій
Період: від Арістотеля і Теофраста до імператорської доби
Зовнішній вигляд: бородатий чоловік зі щитом, повним градин
Засвідчений від Арістотеля і Теофраста до імператорської доби; основні джерела – антична наука про вітри та Вежа вітрів.
Грецький культурний простір з Афінами; на Вежі вітрів Кайкіас займає північно-східну сторону.
Для допоміжного вітру порівняно добре: Арістотель, Теофраст, прислів’я про хмари та чіткий атрибут на Вежі вітрів.
Грецька мова: Етимологія імені Кайкіас є дискусійною. Пропонуються зв’язок із kakía, зло, або з латинським caecus, темний; проте обидві версії залишаються народноетимологічними й непевними. У латинській традиції він отримує ім’я Caecias.
Зовнішній вигляд
На Вежі вітрів Кайкіас зображений бородатим чоловіком, який висипає щит, повний градин. Атрибут вказує на те, що цей вітер несе країні: холод і град із північного сходу.
Дія
Кайкіас – холодний північно-східний вітер із громом і градом; він приносить потужні літні бурі. Серед вітрів греків він належить до грізних погодних сил, яких особливо побоювалися землероби.
Найважливіші аспекти північно-східного вітру в стислому огляді.
Допоміжний вітер античної троянди вітрів, споріднений з Бореєм за Арістотелем; добре засвідчений, але без власної міфології чи культу.
Поля й урожай: грім, град і потужні літні бурі з північного сходу вражають насамперед землеробство.
Бородатий чоловік, який висипає щит, повний градин; саме так він зображений на північно-східній стороні Вежі вітрів в Афінах.
Холод, грім і град; згідно з прислів’ям, переданим Арістотелем, Кайкіас притягує до себе хмари.
Власного культу не засвідчено; Кайкіас належить до спільних жертвоприношень Анемоїв. Його сталим атрибутом є градовий щит, а не окремий обряд.
Латинський Caecias; типологічно градоносець близький до погодних демонів інших культур, зокрема до південнослов’янської Али.
Арістотель у “Метеорологіці” розміщує Кайкіаса наполовину на півночі, наполовину на сході, між Бореєм і Апеліотом; на Вежі вітрів він стоїть на північно-східній стороні. Арістотель також передає прислів’я про те, що Кайкіас притягує до себе хмари: образ вітру, який не розганяє негоду, а збирає її.
Походження імені залишається нез’ясованим. Пропонуються зв’язок із kakía, зло, або з латинським caecus, темний; обидві версії залишаються народноетимологічними й непевними. Безперечною є лише латинська форма Caecias, під якою північний схід увійшов до латинської науки про вітри.
Прислів’я про те, що Кайкіас притягує до себе хмари, було підхоплене гуманістами Ренесансу в емблемних книгах. Кайкіас є усталеним елементом античної троянди вітрів.
З релігієзнавчого погляду: Кайкіас для допоміжного вітру засвідчений порівняно добре – через Арістотеля, Теофраста, прислів’я та чіткий атрибут Вежі вітрів – проте не має власної міфології чи культу. Предмети на щиті тлумачаться переважно як градини, рідше як оливки.
Власного культу для Кайкіаса не засвідчено. Як і решта напрямних вітрів, він належить до спільних жертвоприношень Анемоїв, якими греки прагнули задобрити вітрові сили загалом. Його сталим атрибутом є зображення на Вежі вітрів – градовий щит, а не окремий обряд; захист від граду й літніх бур залишався справою загального вшанування вітрів.
За Арістотелем, Кайкіас споріднений із Бореєм, великим північним вітром, чию холодну суворість він розділяє; у латинській традиції він отримує ім’я Caecias. Як вітер, що несе град і бурі, він типологічно близький до погодних демонів інших культур, зокрема до південнослов’янської Али, що жене градові хмари над полями. У власній системі його образним антиподом є лагідний сусід Апеліот, а сухий відповідник на північному заході – Скірон.
Яким вітром є Кайкіас?
Північно-східним вітром, латинський Caecias, холодний і градоносний.
Що він тримає на Вежі вітрів?
Щит, повний градин, які він висипає.
Чи мав Кайкіас власний культ?
Ні, власного культу не засвідчено; він належить до спільних жертвоприношень вітрам.
Додаткові довідкові видання наведено у списку літератури.
Як грецький північно-східний вітер Кайкіас є творцем негоди серед допоміжних вітрів: градоносний вітер із чітким образом – щитом, повним градин, – і прислів’ям, що донесло його ім’я до емблемних книг Ренесансу.
Проти її впливу міжкультурна традиція називає такі засоби захисту:
Порівняти в компасі захисту →Рекомендовані засоби захисту
Найпростіший засіб захисту в цій колекції: 41 шар із справжнього золота 999, платини, срібла та кремнію, виготовлений у Ruhla/Thüringen. Не потребує активації, не прив'язаний до жодної особи і діє в радіусі близько 50 метрів, навіть без носіння.
Споріднені істоти

Nyenchen Tanglha, бог гір Центрального Тибету та чоловік озера Намцо. Походження, характер нєн і ...

Лунван, китайський Король Дракон: повелитель чотирьох морів, дарувальник дощу, храмовий культ та ...

Захисні жести як принцип захисту: фіга, ріжки та рука-відвернення, їхнє походження й приклади з А...

Пінга - господиня наземних тварин, охоронниця породіль і провідниця душ в традиції інуїтів.

Друд: баварсько-альпійський нічний кошмар, що душить сплячих. Походження, знак Друденфус і засоби...

Ngozi - месницький дух убитого в традиції Шона: походження, вимога справедливості та обряд спокут...